Чорна сповідь моєї Держави

Пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано кривавим і чорним. Найтрагічнішою сторінкою історії нашого народу є голодомор 1932-1933 років. Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки.

 Героїв Україна пам’ятає

    

День Гідності та Свободи — знакове державне свято, встановлене на честь початку двох революцій: 2004-го та 2013 років. Гідність і свобода — це портрет сучасного українця.

  Діамантами висвічують слова

    

День української писемності та мови, свято яке не випадково приурочене до  дня вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця,  послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Мова – це великий дар природи, розвинутий i вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною. З  глибини віків, від покоління до покоління передавалася вона, незважаючи на усі негаразди. Хто не любить своєї рiдної мови, солодких святих звуків свого дитинства. Ми є ніби носіями естафети тривалістю в тисячі років і маємо передати усе багатство нашої мови нащадкам.