Тютюновий зашморг

 

31 травня –– у  світі відзначають Всесвітній день без тютюну. Це саме той день, коли можна змінити життя на користь власного здоров’я  У наш час усе більше людей замислюються над шкідливістю куріння. Та, на жаль, навіть попри застереження лікарів, антитютюнові кампанії та страхітливі зображення на пачках, багато хто продовжує курити. Тютюн — це не просто шкідлива звичка, це залежність, яка поступово знищує здоров’я і життя. Куріння негативно впливає на серце, легені, шкіру, зуби. Але ще гірше те, що страждають і ті, хто не курить, а просто перебуває поруч із курцем. Це називається пасивним курінням, і воно також дуже небезпечне. Тютюн затягує людину в "зашморг" — спочатку здається, що це просто спосіб зняти стрес, заспокоїтись. Але з часом куріння стає постійною потребою. Кинути курити важко, але можливо, якщо мати силу волі, підтримку близьких і розуміння, що здоров’я — найцінніше.У сільській бібліотеці  під час бесіди з учнями Новаквської гімназії ми обговорили про шкідливий вплив куріння на здоров'я, про негативні наслідки куріння для організму, про причини, що спонукають людей палити, а також способи боротьби зі шкідливою звичкою.  Ми, молодь, маємо сказати тютюну "ні", обирати активне життя, спорт, хобі та турботу про себе. Адже саме від нашого вибору залежить наше майбутнє.

 Українські вишиванки — наче райдуги світанки

Що для мене вишиванка? Це не просто елемент одягу. Це голос предків, мелодія поколінь, кольорова мова серця. Коли дивлюся на вишиту сорочку — бачу світанок. Такий, що тільки-но народжується на небі — чистий, світлий, повний надій. І здається, ніби ці кольори з ниток — це ті самі барви, якими райдуга торкається ранкового неба.

У кожному візерунку — історія. У кожній нитці — чиясь мрія. Хрестик до хрестика, немов крок за кроком, іде жіноча любов, тривога, віра. Вишиванка — це своєрідна мапа душі, де зашифровані не лише символи родинного дерева, а й наші зв’язки з землею, небом, Богом.

Ми одягаємо вишиванки на свята, фотографуємося, розповідаємо про них у соцмережах. Але найголовніше — пам’ятати, що вишиванка жива. Вона дихає з нами, вона — частина нашої ідентичності. А ще — джерело краси, яка не втрачає актуальності ніколи.

Тож коли вдягаєте вишиванку, уявіть, що одягаєте світанок. Той перший, ясний, що дарує новий день, а з ним — нову надію.

 "У книжковій пам’яті — миттєвості війни"

Під такою назвою у бібліотеці привертала до себе увагу відвідувачів книжкова викладка.

У кожній книжці про війну — не просто події, дати й факти. У ній — людські долі, біль втрат, мужність, надія та незламний дух. Через сторінки творів ми торкаємося миттєвостей, які змінили хід історії й назавжди закарбувалися в нашій пам’яті. До Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом ми згадуємо тих, хто віддав своє життя за мир. У цей час особливо важливо звертатися до літератури — художньої, документальної, мемуарної — яка зберігає свідчення про Другу світову війну. Війна в книгах — це голоси солдатів і медсестер, дітей і матерів, переможців і тих, хто втратив усе. Ці миттєвості варті нашої уваги, бо через них ми краще розуміємо ціну миру.

 Вільнюс (Литва)~ зелена столиця Європи