Сторінки

пʼятницю, 27 листопада 2020 р.

Щоб не плакали душі голодні, Свічку пам’яті ти запали Третій тиждень листопада кожного року в нашій країні --- поминальний по жертвах імперських насильств над українцями, в тому числі і Голодомору 1932-1933 рр. Тяжко повертає собі народ України духовне здоров’я. Жадане і драматичне його очищення, радісне і гірке його воскресіння. Надто багато позаду могил. Надто великі втрати. І тільки правда здатна зняти наслідки шоку, заподіяного епопеєю насильницького голодомору. Тільки виповівши минулі страждання, викричавши давній біль, крок за кроком пройшовши заново хресну дорогу своєї далекої і близької історії, віднайде себе наш народ, гідний прекрасної долі. Про штучний голодомор, як один із найжахливіших способів нищення народу свідчать спогади зібрані в книгах про цю страшну трагедію. Щоб вшанувати жертв Голодомору і згадати ті чорні сторінки історії, у Новаківській сільській бібліотеці оформлена книжкова виставка – реквієм «Щоб не плакали душі голодні – свічку пам’яті ти запали.» Свіча мільйонів замордованих голодною смертю погасла в далекому 1933. Її ніхто вже не запалить. Ми ж з вами можемо запалити свічку тільки для світлої пам’яті і щоб зігрілися душі убієнних голодом та політичними репресіями, щоб її бачили зорі – душі померлих. Хай світло від свічки у небо летить Хоча б одну душу зігріє в цю мить Щоб душа ця загублена спокій знайшла І у вічність до Бога вона відійшла.
Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни.

Немає коментарів:

Дописати коментар