Моє село
Село моє, ти край мого дитинства,
Чудовий і квітучий, мов весна.
Ти- кущ калини доброго намиста,
І хата біла, рідна, чепурна.
Моє село - рідні батько й мати,
Садок вишневий, небо голубе,
Все те, про що не можна розказати,
А лиш відчути, як саму себе.
Моє село... між вербами тихенько
Тече Сула, вода немов кришталь.
І я пливу у човні помаленьку,
А на душі і радість і печаль.
Така краса навколо незрівнянна,
І спів пташиний, аж щемить душа...
Моє село, мов дівчина кохана
На першу зустріч з милим поспіша.
Люблю тебе я в різні пори року,
Коли в цвіту чи в сніговій імлі,
Без тебе я не можу навіть кроку
Зробити і прожити на землі!
Галина Іванівна Бердевська. Засулля.