31 березня виповниться 150 років ідеологу української незалежності Миколі МіхновськомуМіхновського насамперед знають як автора програми Революційної української партії під назвою «Самостійна Україна», створеної 1900 року. Він першим на початку XX століття артикулював курс на українську незалежність.
Нехай земля зеленіє повсюди, збережемо ліси й птахів люди!»
Весна... Вже сама згадка про неї будить у серці безмежну радість. Це свято оновлення і відродження природи. Його відчувають і по-своєму переживають дорослі й діти, тварини і рослини - усе, що суще на землі., зовсім по іншому виглядають дерева, ліси, якимсь іншим співом зачаровують птахи . Коли приходить весна, кожному з нас здається, що народжується на світ удруге, що весна ця особлива, краща, ніж були попередні. А ще весна багата на свята. 21 березня святкували Міжнародний день лісів, а 1 квітня проходять святкування Міжнародного дня птахів.
З любов’ю до України
На поетичну вітальню до Всесвітнього дня поезії у бібліотеку завітали учні 6 класу, де на них чекала оформлена книжкова інсталяція, епіграфом до якої стали слова Ліни Костенко: «Поезія – це той дзвінкий струмок, Що витікає з надр душі твоє.» Так, поезія – музика душі, найдавніший духовний скарб людства. Вона втамовує душевну спрагу, пробуджує в людині радість до життя, любові та краси, входить в наше життя з дитинства і залишається з нами до кінця.
Як тільки приходить весна, всі наші помисли спрямовуються до садів, городів і квітників. А до бібліотеки поспішають відвідувачі до «Бібліотечного агромаркету», який діє уже не один рік. Ми гуртуємося і замовляємо різноманітний насіннєвий асортимент, ділимося своїм овочівницьким досвідом, зібраним власноруч насінням, дізнаємося про нові сорти, рекомендуємо уже улюблені і продегустовані.
Генієм, Пророком, Предтечею називають його, але нам найближчим є оте аж дуже народне – Кобзар. Хіба можна знайти більш відповідне ім’я, яке висловлювало би глибоку шану людей до того, кого називають співцем народного життя. Кожного разу беручи книгу Тараса Григоровича в руки, ми відкриваємо її для себе знову і знову, щоразу знаходячи щось нове і невідоме.
