Сторінки

понеділок, 6 грудня 2021 р.

Ліричний подіум
7 грудня – Всесвітній день української хустки. Якщо вишиванка – це український генетичний код, то хустина – оберіг та символ життя, символ прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи. Не дивно, що в наш складний час пробуджується любов до української хустини, а скільки таємничості в них! А скільки вони можуть нам розказати! Зберігає український народ, як давній символ, пам’ять про хустину.

Сміються квітами хустини
Свято країни й кожної родини
Відчиняю скриню, ну а там хустки.
Згорнуті учетверо мамині роки.
І бабусі свято в кожній із хусток.
Майорить віночок з листя і квіток.
Відчиняю скриню - пахне нафталін.
Дивиться минуле із усіх сторін.
У куточку - юпка, поруч - сорочки.
В рукавах васильки, сині квіточки.
Хусточка на будень сіра і легка.
На свята біленька тонка і м"яка.
Хусточко тернова, скільки в тобі мрій.
Стрижечка осіння з смутку і надій.
Бачу, як світанки листям замело.
Бачу, як матуся запина чоло.
Як зоря ранкова в хусточці блищить.
Як вода прозора по каймі біжить.
І хустина в поле біла - на жнива.
Пам"ять, як промінчик вранці ожива.
Хусточку до серця ніжно пригорну
І свої печалі вчетверо згорну.
© Г.Потопляк