Ліричний подіум 7 грудня – Всесвітній день української хустки. Якщо вишиванка – це український генетичний код, то хустина – оберіг та символ життя, символ прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи. Не дивно, що в наш складний час пробуджується любов до української хустини, а скільки таємничості в них! А скільки вони можуть нам розказати! Зберігає український народ, як давній символ, пам’ять про хустину. Сміються квітами хустини Свято країни й кожної родини Відчиняю скриню, ну а там хустки. Згорнуті учетверо мамині роки. І бабусі свято в кожній із хусток. Майорить віночок з листя і квіток. Відчиняю скриню - пахне нафталін. Дивиться минуле із усіх сторін. У куточку - юпка, поруч - сорочки. В рукавах васильки, сині квіточки. Хусточка на будень сіра і легка. На свята біленька тонка і м"яка. Хусточко тернова, скільки в тобі мрій. Стрижечка осіння з смутку і надій. Бачу, як світанки листям замело. Бачу, як матуся запина чоло. Як зоря ранкова в хусточці блищить. Як вода прозора...