Сторінки

пʼятницю, 18 грудня 2020 р.

В український рідний край поспішає Миколай!
День Святого Миколая – одне з найсвітліших і найрадісніших свят. І які б ми не були дорослі чи малі, але всі сподіваємося на диво, здійснення всіх заповітних мрій. То ж у Новаківській сільській бібліотеці була оформлена виставка – інсталяція «В український рідний край поспішає Миколай», головним атрибутом якої стала «Чарівна скринька побажань»,наповнена вщент різнокольоровими заповітними мріями. Тож нехай всі ваші мрії збуваються!

пʼятницю, 27 листопада 2020 р.

Щоб не плакали душі голодні, Свічку пам’яті ти запали Третій тиждень листопада кожного року в нашій країні --- поминальний по жертвах імперських насильств над українцями, в тому числі і Голодомору 1932-1933 рр. Тяжко повертає собі народ України духовне здоров’я. Жадане і драматичне його очищення, радісне і гірке його воскресіння. Надто багато позаду могил. Надто великі втрати. І тільки правда здатна зняти наслідки шоку, заподіяного епопеєю насильницького голодомору. Тільки виповівши минулі страждання, викричавши давній біль, крок за кроком пройшовши заново хресну дорогу своєї далекої і близької історії, віднайде себе наш народ, гідний прекрасної долі. Про штучний голодомор, як один із найжахливіших способів нищення народу свідчать спогади зібрані в книгах про цю страшну трагедію. Щоб вшанувати жертв Голодомору і згадати ті чорні сторінки історії, у Новаківській сільській бібліотеці оформлена книжкова виставка – реквієм «Щоб не плакали душі голодні – свічку пам’яті ти запали.» Свіча мільйонів замордованих голодною смертю погасла в далекому 1933. Її ніхто вже не запалить. Ми ж з вами можемо запалити свічку тільки для світлої пам’яті і щоб зігрілися душі убієнних голодом та політичними репресіями, щоб її бачили зорі – душі померлих. Хай світло від свічки у небо летить Хоча б одну душу зігріє в цю мить Щоб душа ця загублена спокій знайшла І у вічність до Бога вона відійшла.
Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни.

пʼятницю, 20 листопада 2020 р.

Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. Сьогодні життя України змінюється на очах, постає стара, як ця земля держава – вільна, незалежна, осяяна сонцем Україна. Ми усі частинка народу. Без нас, без усіх нас немає ні народу, ні історії. І нам творить нову історію держави, що займе належне місце серед вільних і рівних країн планети. Ще в І столітті н.е. римський державний діяч, філософ Цицерон на публічному виступі сказав: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя». Без усякого сумніву, мине зовсім небагато часу і про захисників нашої держави писатимуть книги, зніматимуть кінофільми, на прикладах беззавітного служіння рідній Батьківщині, беззаперечного виконання священного обов’язку – стати на захист кордонів держави, коли в цьому є гостра потреба, – виховуватиметься не одне покоління українців. Вшануємо їх пам’ять книжковою викладкою – «Україна - територія Гідності і Свободи!».

суботу, 14 листопада 2020 р.

Від зорі і до зорі шум у аграріїв – в дворі!
Свято День працівників сільського господарства в Україні або День аграрія відзначається в листопаді. Засновано в 1993 році. Це свято всіх, хто розумом і руками, серцем і душею, у селі і в місті щодня долучається до важливих аграрних справ. Це свято дбайливих господарів. Щирі вітання усім, хто пов’язав свою долю із сільським господарством! Ваша праця вимагає щоденних зусиль, кмітливості, креативності. Нехай і надалі рясно колосяться щедрими врожаями ваші ниви, втілюються в життя ваші плани, задуми та сподівання на радість вашим рідним, на благо розквіту рідної землі. Миру, благополуччя, щастя, злагоди. Зі святом!

вівторок, 13 жовтня 2020 р.

Українське козацтво – відгомін віків. Історія України — це тисячолітня історія українського народу. Вона бере коріння з глибокої давнини. І не знати її, не шанувати її, просто неможливо. Бо тоді ми втратимо своє ім'я — український народ. І зовсім не дивно, що в Україні є таке свято - День українського козацтва. Адже саме козаки “написали” сторінки славної історії України. У Новаківській сільській бібліотеці до дня українського козацтва діє тематична книжкова виставка «Українське козацтво – відгомін віків», на якій представлені, як історичні так і художні твори. А також у ці дні всі бажаючі мали змогу переглянути художні фільми про козаччину та згадати героїчні і найславетніші сторінки багатовікової української історії.

вівторок, 29 вересня 2020 р.

. Життя тих, хто читає! У конкурсі «Життя тих, хто читає», за свою винахідливість і любов до книг, перемогу здобули учні 4-го класу Новаківської ЗОШ І-ІІІ ст.ім. П.М.Щербаня. Вітаємо всіх учасників конкурсів з перемогою і чекаємо ваших цікавих пропозицій і креативних ідей. Давайте ламати бібліотечні стереотипи разом!
Емблема моєї бібліотеки. Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек, у Новаківській сільській бібліотеці було підбито підсумки конкурсів «Емблема моєї бібліотеки.» і фотоконкурс"Життя тих, хто читає." Усі учасники мальовничого марафону отримали заохочувальні подаруночки, а робота Андруськи Поліни – учениці 3-го класу стала талісманом нашої бібліотеки.

суботу, 8 серпня 2020 р.

 

Як не ізолюватися від правди. СОVID19.

     
Ситуація з масовим деінформуванням людей, що склалася під час поширення пандемії
COVID 19, набула назви «інфодемія» - поширення неправдивої інформації. Саме тому бібліотеки стали осередками по викриттю фейків та інформаційними фільтрами по протистоянню дезинінформуванню.
Після тренінгу «Використання інструментів медіаграмотності у роботі публічних бібліотек під час інфодемії» проведеного громадською організацією «Твій світ», керівник – Олександр Чепур, Новаківська сільська бібліотека теж долучилася до тренінгів поширення отриманих знань і навичок серед користувачів бібліотеки та працівників установ, які працюють на території Новаківського старостинського округу, щоб надати знання про коронавірус, навчити аналізувати, розбирати, спростовувати недостовірну інформацію, спрямовувати і формувати життєво- необхідні навики у розумінні власної ролі у запобіганні інфодемії та відповідального ставлення щодо поширення «вірусної інформації».




суботу, 1 серпня 2020 р.

Стежками рідного краю

 

Чудовим літературним подарунком для бібліотеки на краєзнавчій ниві став альманах поезій та новел «Межа», який є спільним проектом нової генерації українських та білоруських літераторів, людей для яких не існує культурних меж. А саме приємне, що цю книгу бібліотека отримала від нашого односельця Олександра Ігнатенка, а його прозовий твір «Журавлиний скарб» став справжній скарбом на краєзнавчій полиці бібліотеки. Тож запрошуємо  ознайомитися з новою книгою, щоб поринути у історію свого краю, у минуле і віднайти там щось своє, рідне, давно забуте, дізнатися нове. А Олександру Сергійовичу щиро дякуємо за подаровану книгу, творчого вам горіння, натхнення, нових книг та досліджень.


четвер, 28 травня 2020 р.


Зі скрині побуту мого села

Жителі села Новаки, Лубенського району, Полтавської області переважно займалися такими ремеслами – бондарством, столярством, виготовляли вози. На всю округу славилися майстри по виготовленню «саману», який виготовляли з ракушняка привезеного із заробітків з Херсонщини і Криму.              Кожна селянська сім’я для себе ткала полотна, рядна, ліжники, шила чоботи і кожухи. Та найбільше зачаровувала українська вишивка – сорочки, підзори, рушники. Український рушник наших майстринь стелився, ніби дорога, вабив, наче вічність, зачаровував, мов пісня. Він був неодмінним атрибутом народного побуту, весільної обрядовості й традиційної окраси українських хат.   У експозиційно – колекційних надбаннях нашої бібліотеки переважають рушники вишиті гладдю і хрестиком. Рушники вишиті гладдю оздоблені розкішними рослинними орнаментами – квітами, птахами, оригінальною «лиштвою», виконані тамбурними та гладдєвими швами. У такій вишивці використовується різнобарвна палітра кольорів, окрім чорного. Від них не можна відірвати погляду, вони зачаровують, дивують майстерністю вишивки.                                                                                                                                              У рушниках вишитих хрестиком, поєднуються рослинний і рослинно – геометричний орнаменти, використовується ніжна стримана кольорова гама, переважно із зелених, червоних, жовтих, синіх подекуди чорних кольорів. Майстрині нашого села дуже полюбляли у своїх роботах вишивати квіти – фіалки, рози, барвінок, кручені паничі, між квітами вишивалися геометричні фігури, завдяки чому складався безперервний рух композиції. Такі вишивки зачаровують не тільки своєю красою, але й бажанням розгледіти в них кожний елемент, адже кожен візерунок – краса, добро, сподівання, уся глибина почуттів. Старовинні вишивки  майстринь нашого села потрібно довго і зблизька розглядати, щоб зрозуміти, яка розкіш, краса узорів, ювелірність і точність майстра розкрити перед нами.
                                         Роботи Олійник Уляни Онопріївни вишиті хрестиком. 
            

                                                               
                                                                   20.01.1916-28.07.1991










Роботи Корнієнко Марії Іванівни вишиті гладдю.
                                                                       
08.03.1918 - 08.03.1980