Загадайте нас - бо ми колись жили.

Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!

Ми в цій землі житами поросли

Щоб голоду не знали люди вічно.

Мало знайдеться не тільки в історії України, а й світу таких жахливих трагедій, як голодомор 1932 - 1933 років, який випав на долю народу найблагодатнішої землі - України.

Сьогодні, коли від початку голодомору минуло 90 років, ми не маємо права забувати народне слово правди, яке здолало смерть, щоб дійти до нас, збудити в наших серцях пам'ять про мільйони безвинно замучених та і застерегти від повторення страшних помилок.

У Новаківській гімназії ЛМР пройшов хронограф пам'яті. Учні школи підготували виступи, переглянули відео, архівні матеріали того часу. Сільський бібліотекар Олена Симоненко розповіла про страшні наслідки голодомору для рідного села, зачитала свідчення очевидців. Тож хронометр пам'яті торкнувся душі кожного, адже пам'ять- нескінченна книга, в якій записано все життя людини і життя країни.