Героям Крут Нерівні сили… Поле бою… Стрільба і крики біля Крут, Хтось друга прикривав собою, Таке було на полі тут.

29 січня 1918 року - бій під Крутами (автор - Сергій Осока) «Історія людства – багато в чому історія кривавих баталій. Переділ державних кордонів, бучні королівські шлюби та найбільші зради часто прописані в ній не людською мовою, а бряжчанням зброї: від найдавніших стріл та гаківниць до найсучасніших «Градів» та «Буків». Військова історія найчастіше ділить учасників битв на переможців і переможених – така, здавалося б, проста й безхитрісна діалектика: комусь – лавровий вінок, а комусь – вороння. Проте вінок далеко не завжди означає звитягу, а чорний ворон – неславу й забуття. Хід битви вирішується безпосередньо на полі, а от історична оцінка – справа набагато складніша. Тут уже право голосу мають і совість, і честь, і пам’ять – фактори вже не так військові, не так історичні, як суто цивілізаційні, суто людські. Ось чому 300 спартанців царя Леоніда овіяні світовою славою. Ось чому подвиг кількасот «крутян» досі надихає українців.» У Новаківській сільській бібліотеці оформлена інформаційна викладка літератури «Крути – дотик болю»,щоб віддати данину пам’яті і шани героям. Від трагічних подій, які відбулися наприкінці січня 1918 року, нас відділяє більше сотні років. Здавалось би, ціла ріка часу минула, Україна зазнала значних змін і потрясінь, значно більших і схожих з тим протистоянням юних патріотів України. Чому ж ми знову й знову повертаємося у згадках до бою під Крутами, чим він є для Незалежної України? На думку наших читачів. Крути – це символ непохитності, патріотизму та любові до Батьківщини. А, ми, нащадки, зобов’язані зберегти у собі той вічний вогонь, ту непереможну любов до Батьківщини, яку мали вони, юні гімназисти, молоді хлопці, перед якими лежало «неораним полем» ціле життя і які без жалю поклали його на вівтар служіння Україні.

В український рідний край поспішає Миколай!

День Святого Миколая – одне з найсвітліших і найрадісніших свят. І які б ми не були дорослі чи малі, але всі сподіваємося на диво, здійснення всіх заповітних мрій. То ж у Новаківській сільській бібліотеці була оформлена виставка – інсталяція «В український рідний край поспішає Миколай», головним атрибутом якої стала «Чарівна скринька побажань»,наповнена вщент різнокольоровими заповітними мріями. Тож нехай всі ваші мрії збуваються!

Щоб не плакали душі голодні, Свічку пам’яті ти запали Третій тиждень листопада кожного року в нашій країні --- поминальний по жертвах імперських насильств над українцями, в тому числі і Голодомору 1932-1933 рр. Тяжко повертає собі народ України духовне здоров’я. Жадане і драматичне його очищення, радісне і гірке його воскресіння. Надто багато позаду могил. Надто великі втрати. І тільки правда здатна зняти наслідки шоку, заподіяного епопеєю насильницького голодомору. Тільки виповівши минулі страждання, викричавши давній біль, крок за кроком пройшовши заново хресну дорогу своєї далекої і близької історії, віднайде себе наш народ, гідний прекрасної долі. Про штучний голодомор, як один із найжахливіших способів нищення народу свідчать спогади зібрані в книгах про цю страшну трагедію. Щоб вшанувати жертв Голодомору і згадати ті чорні сторінки історії, у Новаківській сільській бібліотеці оформлена книжкова виставка – реквієм «Щоб не плакали душі голодні – свічку пам’яті ти запали.» Свіча мільйонів замордованих голодною смертю погасла в далекому 1933. Її ніхто вже не запалить. Ми ж з вами можемо запалити свічку тільки для світлої пам’яті і щоб зігрілися душі убієнних голодом та політичними репресіями, щоб її бачили зорі – душі померлих. Хай світло від свічки у небо летить Хоча б одну душу зігріє в цю мить Щоб душа ця загублена спокій знайшла І у вічність до Бога вона відійшла.

Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни.

Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. Сьогодні життя України змінюється на очах, постає стара, як ця земля держава – вільна, незалежна, осяяна сонцем Україна. Ми усі частинка народу. Без нас, без усіх нас немає ні народу, ні історії. І нам творить нову історію держави, що займе належне місце серед вільних і рівних країн планети. Ще в І столітті н.е. римський державний діяч, філософ Цицерон на публічному виступі сказав: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя». Без усякого сумніву, мине зовсім небагато часу і про захисників нашої держави писатимуть книги, зніматимуть кінофільми, на прикладах беззавітного служіння рідній Батьківщині, беззаперечного виконання священного обов’язку – стати на захист кордонів держави, коли в цьому є гостра потреба, – виховуватиметься не одне покоління українців. Вшануємо їх пам’ять книжковою викладкою – «Україна - територія Гідності і Свободи!».

Від зорі і до зорі шум у аграріїв – в дворі!

Свято День працівників сільського господарства в Україні або День аграрія відзначається в листопаді. Засновано в 1993 році. Це свято всіх, хто розумом і руками, серцем і душею, у селі і в місті щодня долучається до важливих аграрних справ. Це свято дбайливих господарів. Щирі вітання усім, хто пов’язав свою долю із сільським господарством! Ваша праця вимагає щоденних зусиль, кмітливості, креативності. Нехай і надалі рясно колосяться щедрими врожаями ваші ниви, втілюються в життя ваші плани, задуми та сподівання на радість вашим рідним, на благо розквіту рідної землі. Миру, благополуччя, щастя, злагоди. Зі святом!

Українське козацтво – відгомін віків. Історія України — це тисячолітня історія українського народу. Вона бере коріння з глибокої давнини. І не знати її, не шанувати її, просто неможливо. Бо тоді ми втратимо своє ім'я — український народ. І зовсім не дивно, що в Україні є таке свято - День українського козацтва. Адже саме козаки “написали” сторінки славної історії України. У Новаківській сільській бібліотеці до дня українського козацтва діє тематична книжкова виставка «Українське козацтво – відгомін віків», на якій представлені, як історичні так і художні твори. А також у ці дні всі бажаючі мали змогу переглянути художні фільми про козаччину та згадати героїчні і найславетніші сторінки багатовікової української історії.