Ой на Івана, та й на Купала

ОЙ НА ІВАНА, ТА Й НА КУПАЛА 

КРАСНА ДІВЧИНА КВІТИ ЗБИРАЛА,

ВІНОЧКИ ПЛЕЛА, НА ВОДУ ПУСКАЛА.

НАРОДОЗНАВЧА СКРИНЯ

    Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало, або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято.

    Йдеться про народження Івана Хрестителя, яке святкується церквою 7 липня, або 24 червня за старим календарем. Після поширення християнства давнє народне свято Купала в результаті «християнського нашарування» почало називатися святом Івана Купала, а в окремих місцевостях побутували навіть такі назви, як Іванець, на Буковині – Іван Лопушник.

    Але народна пам’ять зберегла Купальську обрядовість та пісні, які, як гаївки та колядки, належать до найдавніших часів, до первісних поезій та ритуалів на честь життєподателя – Сонця. Звичайно, багато чого було втрачено за останнє століття, коли йшла відверта боротьба з національними традиціями і народними обрядами. 

    Наші предки святкували Івана Купала 20-22 червня в час літнього сонцестояння: увечері, вночі і в самий день Купала. Свято Купайла відбувалося саме в період, коли сонце приходило до зеніту – найвище піднімалося над землею, давало найбільше тепла і світла, виявляло свою найвищу чудодійну силу для рослинного і тваринного світу та для людини. Вся рослинність досягала свого апогею, все нестримно росло, розцвітало, множилося, раділо життю.

    Головні персонажі свята - Купала та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. Ці дві дійові особи обираються, відповідно, хлопцями й дівчатами або виготовляються як опудала. Поєднання чоловічої і жіночої стихій породжує життя, яке на святі символізує гілка верби - Купайлиця.

Свято починається ввечері, напередодні Купала. Основним стрижнем, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь, який символізує сонце-зародок у материнській утробі. Він має горіти цілу ніч - від заходу Сонця-Ярила в лоно Матері-Землі (смерті) до сходу (народження) Купала. Перед запаленням вогнища чотири чоловіки зі смолоскипами стають квадратом навколо хмизу, що позначає чотири сонця (чотири пори року). Потім всі сходяться до хмизу і запалюють вогнище, що символізує "сонячне сплетіння".

Прикмети свята

Якщо ніч зіркова — буде багато грибів.

Сильна роса — до врожаю огірків.

Листя папороті донизу закручується — до теплого та сонячного дня.

Верби шумлять — до дощу.

В ніч на 7 липня було заведено ворожити.

Дівчата з польових квітів плели собі вінки, часто їх було два. А перед заходом сонця пускали їх по воді та загадували бажання.
На прикрашеному вінку закріплювали свічку, яку видно було здалеку. Дівчина могла загадати на себе та свого нареченого.

Якщо вінки сходилися, то це був гарний знак. Якщо ж вінок потонув, то чекали на нещастя. Поганою прикметою вважалася й свічка, що погасла. Якщо вінок підхопила і забрала вода, то на дівчину чекала дорога в далекі краї.

    Свято Івана Купала не оминуло й  Новаківську сільську бібліотеку, де пройшов майстер-клас по техніці плетіння купальських вінків.