Соборність помислів і душ

Молюсь за тебе,Україно.

Молюсь за тебе кожен час.

Бо ти у нас одна - єдина,

Писав в своїх віршах Тарас...

    Протягом багатьох віків український народ виборював і втрачав свою державність. Його роками поневолювали, гнали на чужину, морили голодом. Важким, тернистим шляхом ішов він до незалежності і соборності, залишаючи глибинний слід в історичній пам’яті українців.

22 січня 1919 року, вперше за багато століть, об’єдналися дві частини єдиної Української держави, об’єднався наш український народ, щоб разом у вільній країні відродити власну історію, рідну мову, багату духовну культуру.  Сьогодні ж українцям знову доводиться боротися за свою єдність, захищати цілісність і суверенітет рідної країни.  Ми змушені відзначати важливу історичну подію зі зброєю в руках, протистояти ворогу, відстоюючи соборність та самостійність України у російсько-українській війні. Висловлюючи велику шану і вдячність всім, хто у важкі для нашої країни часи постав на захист територіальної цілісності і національних інтересів, та з нагоди відзначення цієї дати  учні Новаківської гімназії завітали до бібліотеки на історичний альманах «Соборність помислів і душ»

     Будьмо гідними місії, покладеної на нас долею. Ми мусимо підтримати й продовжити героїчні досягнення наших предків, виправдати їх сподівання і стати гордістю для наших нащадків. День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель, а сила народу – в єдності людей.