Можна жить, а можна існувати,      можна думать, можна повторять.
     Та не можуть душу зігрівати ті що  не палають, не горять.

   Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість і найдорожче - життя , хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах  – присвячується історико документальна панорама Гідності, яка пройшла у Новаківській гімназії ЛМР.

   Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був святом Свободи і Революція 2013 року – Революція гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. Після Майдану і до цих пір на території нашої держави немає спокою, розпочалися і продовжуються військові дії.

   Що таке гідність? Чи бачили ми її? Чи маємо ми її?  Так, ми бачили гідність в очах жінок, що відправляли своїх чоловіків у ніч на Майдан. Ми бачимо гідність у волонтерів, які, завдяки своїм зусиллям, при підтримці народу, всього світу створили армію України, якої уже майже не було. Ми бачимо робітників заводів, які цілодобово ремонтують, створюють нове озброєння. Ми бачимо наших учених, медиків, артистів, які теж захищають свій народ. Ми теж своїми листами, малюнками, благодійною допомогою робимо усе можливе для збереження, відвойовування миру. Україна заплатила і продовжує платити надзвичайно високу ціну за те, щоб Гідність була першою із чеснот українців.

Відзначаючи річницю Революції Гідності, ми творимо історію, яку пишемо разом. Ми частинка народу. Без нас, немає ні народу, ні історії. І нам творити нову історію держави, що займе належне місце серед вільних і рівних країн планети. Ще в І столітті н.е. римський державний діяч, філософ Цицерон сказав: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя».

   Молюся за Тебе моя Україно, за кожного батька, за кожного сина, за кожною матір, за кожну дитину я Бога прошу – збережи Україну! Страшною порою не дай їм загинуть! Хай наші молитви до Бога полинуть! Нехай Він злобу у серцях наших спинить! Молюсь, щоб людина почула людину, щоб син пожалів батька іншого сина, щоб мирною знову стала країна.